Меню сайту
Рекомендуємо
Церква.info: Офіційний веб-сайт УПЦ Київського Патріархату

Івано-Франківська єпархія Української Православної Церкви Київського Патріархату

Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир

Тернопільсько-Бучацька єпархія УПЦ Київського Патріархату

Православна Буковина: Офіційний веб-сайт Кіцманської Єпархії УПЦ КП

Богословське відділення ЧНУ

Надвірнянський деканат

Галицький гостинець. Веб-сайт Каплиці на Галицькому гостинці










Свято-Духівський храм УПЦ КП м. Дніпропетровськ

Храм святого благовірного князя Ярослава Мудрого УПЦ КП м. Дніпропетровськ



Православний молодіжний веб-портал

Головна » 2010 » Жовтень » 14 » Слово на Покров Пресвятої Богородиці
22:28
Слово на Покров Пресвятої Богородиці

У тяжкі останні часи, коли з примноженням наших гріхів збільшилися наші біди – на здійснення слів святого апостола Павла: "Багато разів був я у подорожах, у небезпеках на річках, у небезпеках від розбійників, у небезпеках від єдиноплемінників, у небезпеках від язичників, у небезпеках у місті, у небезпеках у пустелі, у небезпеках на морі, у небезпеках між лжебратами..." (2 Кор. 11, 26); коли на здійснення слів Самого Господа повстає народ на народ і царство на царство, і наступає голод, мори і землетруси у різних місцях (Мф. 24, 7); коли утискують нас нашестя іноплемінників, міжусобні війни і смертоносні рани, – Пречиста і Преблагословенна Діва Марія, Мати Господа, подає нам для захисту Свій покров, щоб звільнити нас від усяких бід, щоб захистити нас від голоду, мору і землетрусу, врятувати від воєн і ран і зберегти нас непошкодженими під Своїм покровом. Знамення цього явилося в царственому місті Константинополі, за правління благочестивого царя Лева Мудрого, у преславній церкві Пресвятої Богородиці, що у Влахернах. Там під час звершення всеношної служби, в день недільний, першого числа місяця жовтня, о четвертій годині ночі, у присутності численного народу святий Андрій, Христа ради юродивий, звів очі свої вгору і побачив Царицю Небесну, Покровительку всього світу, Пресвяту Діву Богородицю, Яка стояла в повітрі і молилася, сяючи сонячним світлом і покриваючи людей Своїм чесним омофором. Бачачи це, святий Андрій сказав учневі своєму, блаженному Єпіфанію:

Чи бачиш, брате, Царицю і Владичицю всіх, Яка молиться за весь світ?

Єпіфаній відповів:

Бачу, святий отче, і жахаюся.

Як колись святий Іоанн Богослов бачив на небі велике знамення, Жону, Яка одягнулася в сонце, так і святий Андрій у Влахернській церкві, подібною до неба, побачив Невісту Неневісну, одягнену в сонячну порфіру.

Знамення, яке бачив Іоанн Богослов, було прообразом Премилосердної Покровительки нашої, бо таке ж знамення з'явилося в той час, коли була відкрита тайновидцю загибель, що загрожувала всьому творінню. "І сталися блискавки, і голоси, і громи, і землетрус, і великий град, – говорить він. – І з'явилося на небі велике знамення: Жона, оповита Сонцем" (Одкр. 11, 19; 12, І). Чому ж це знамення, яке було прообразом Пречистої Діви, не з'являлося раніше блискавок, громів, голосів, землетрусу і граду, коли ще всі стихії були спокійні, але під час найстрашнішого сум'яття на небі і на землі? Для того, щоб показати, що Преблага Захисниця наша поспішає до нас на допомогу в найтяжчий час, коли настає для нас загибель, і захищає нас від блиску спокусливої, недовго сяючої мирської суєти, від голосів житейської гордості і марнославства, від громів раптового нападу ворогів, від бурі пристрастей і від граду звище покари за гріхи, Що загрожує нам. Бо, коли всі ці біди утискують нас, подібно до великого знамення, зразу ж являється швидка роду християнського Помічниця, охороняючи і покриваючи нас невидимим заступництвом. Таке знамення дав Господь тим, хто боїться Його, щоб "вони могли втекти від стріли ворожої" (Пс. 59, 6), бо в цьому світі ми є ніби мішенню. Стріли летять на нас з усіх боків: одні – від зброї ворогів видимих, що поспіхом натягують тятиву і гордовито нахваляються перед нами; інші – з лука ворогів невидимих, щоб ми зі скорботою зізналися, що не можемо виносити бісівських стріл; ще інші – від нашої плоті, яка протидіє духу; і нарешті – від лука праведного гніву Божого і грози покарання, як про це святий Давид говорить: "Коли ж хто не кається, Він гострить меч Свій, готує зброю Свою і направляє на нього. Готує для нього лук; стріли Свої робить палючими" (Пс. 7, 13–14). Щоб ми не були смертельно уражені всіма цими стрілами і могли уникнути небезпеки, дано нам знамення – покров Пречистої і Преблагословенної Діви. Покриті, як щитом, її покровом, ми залишаємося непошкодженими від стріл. Бо наша Захисниця має тисячу щитів для нашої охорони, як про це говорить їй Дух Святий: "Шия Твоя – як стовп Давидів... тисяча щитів висить на ньому – усі щити сильних" (Пісн. 4, 4).

Колись Давид створив свій прекрасний і високий стовп, що стояв на високій горі, між Сіоном і Єрусалимом, що називався дочкою Сіона. І був той стовп між ними, ніби шия між тілом і головою, бо він своєю висотою перевершував Єрусалим і досягав Сіону. На тому стовпі були повішені щити і вся зброя, необхідні для війни і захисту Єрусалима. Дух Святий уподібнює Пречисту Діву цьому стовпу Давида: бо Вона, будучи дочкою Давида, є посередницею між Христом, Главою Церкви, і віруючими, які складають тіло Церкви; Вона перевершує Церкву, тому що справді вища за всіх її членів, але Вона досягає і Христа, як Та, Яка дала плоть Йому. Вона є посередницею і нині, коли стала в повітрі між небом і землею, між Богом і людьми, між Подвигоположником Христом і войовничою Церквою, подібно до Давидового стовпа між Сіоном і Єрусалимом, обвішаного міцними щитами. Щити ці означають всесильні її молитви за нас до Бога, які чули достойні під час явлення її чесного покрову. Вона молилася з розчуленням, як Мати до Свого Сина і Творця, вимовляючи під час молитви такі сповнені Божественного милосердя і любові слова:

– Царю Небесний! Прийми кожну людину, яка прославляє Тебе і закликає Пресвяте ім'я Твоє на всякому місці, – і, де є пам'ять про ім'я Моє, те місце освяти; прослав тих, хто прославляє Тебе і з любов'ю шанує Мене, Твою Матір, прийми від них всяку молитву і благочестиві обітниці і позбав їх від всякого зла і бід.

Такі її молитви чи не є щитами, які захищають войовничу Церкву? Воістину вони – незламні щити, за допомогою яких ми можемо погасити всі вогненні стріли. Святий Амвросій про стовп Давидів говорить, що він був створений з двоякою метою: для захисту міста і для прикрашення його. "Давид, – говорить Амвросій, – створив стовп для захисту і прикрашення міста: захистом він був тому, що зі стовпа можна здалеку побачити ворога і прогнати його від міста, – прикрасою – тому, що він перевершував своєю висотою всі високі будівлі Єрусалима". Тому недаремно уподібнена до стовпа наша Покровителька, Яка для нас є твердий стовп перед лицем ворогів: справді, Вона захищає нас і прикрашає. Захищає, коли далеко проганяє від нас видимих і невидимих ворогів, коли звільняє полонених від кайданів, коли визволяє мучимих нечистими духами, коли втішає скорботних, є заступницею покривджених і тихою пристанню для гнаних бурею, коли годує голодних і відвідує хворих. Вона прикрашає нас, покриваючи перед Богом ганебну наготу нашого життя Своїми високими заслугами, як найдорогоціннішим одягом, і великою благодаттю, як невичерпним скарбом, поповнюючи нашу убогість, робить нас благоугодними перед очима Господніми. Вона прикрашає, коли покриває нас, що не маємо шлюбного одягу, Своєю ризою і робить ніби невидимою для Всевидячого Ока ганебну нашу наготу душевну, прообразом якої споконвічно була земля невидима і невлаштована, покрита водами (Бут. 1, 1–2). Земля невлаштована і пустинна була прообразом грішної душі, що втратила свою духовну красу, позбавленої добрих справ і чужої благодаті Божій. Води ж, що покривали невлаштовану землю, були прообразом милосердя Богородиці, невичерпного як море і подібного до багатоводних річок, що на всіх виливається і всіх покриває. Коли Дух Божий носився над водами, то носився і над землею, захованою під водами і неприкрашеною, ніби не бачачи її неблаговидності. Це таємниче свідчило, що і душа, покрита премилостивим покровом Діви Богородиці, якщо і не буде прикрашена чеснотами, не буде позбавлена благодаті Святого Духа, бо покров Пресвятої Богородиці покриє її неблаговидність, як вода покривала невлаштовану землю, а також прикрасить її благоліпністю своєї благодаті і приверне до неї Святого Духа. Пречиста Діва прикрашає нас, коли грішних робить праведними, а нечистих – чистими, як про це говорить блаженний Анастасій Сінаїт: "Чародіїв Вона робить апостолами і митарів євангелістами, а блудних – достойними більшої шани, ніж діви. Так, Марію Єгипетську, яка була колись блудницею, Вона зробила нині почеснішою за багатьох дів; та, яка раніше була затьмареною і нечистою, нині сяє, як сонце, в Царстві Христовому – заступництвом Пречистої Діви Марії, Яка є покровом і прикрасою для тих, хто звертається до Неї. Прикрашає Вона і весь духовний Єрусалим, або Христову Церкву, яка так нині співає: "О дивна прикраса всім вірним, пророче здійснення, апостолів слава і мучеників доброта, дівоцтва похвала і всьому світу предивний Покров".

На стовпі Давидовому разом із щитами були стріли захисників країни: і Пречиста Діва, цей одухотворений стовп, також має при Собі стріли сильних, тобто молитви святих, які моляться з Нею. Бо не одна Вона явилася в храмі, стоячи у повітрі, але з ангельським воїнством і з безліччю святих, що благоговійно оточували її в білому одязі. Молитви за нас усіх цих святих є ніби стріли сильних, що можуть прогнати всі полчища ворога нашого – диявола. Пречиста Владичиця Богородиця знає, що наше життя на землі – війна: воює проти нас ворог зі всіма своїми силами; він підняв проти нас свої полчища і оточив нас своїми легіонами, за словами псалмоспівця: "Бо пси оточили мене, зграя злих обступила мене" (Пс. 21, 17); "Розкрили на мене пащі свої, як лев, що шукає поживи й рикає" (Пс. 21, 14). Через те Небесна Цариця, бажаючи допомогти нам, підняла на ворога нашого всі сили небесні, закликала пророків та апостолів, зібрала мучеників і дівствеників, поєднала преподобних і праведних і явилася з ними, щоб надати нам допомогу, оточити нас сильним воїнством і здобути нам перемогу над ворогами: "Бо Нею здобуваються перемоги, Нею падають вороги". Вона прийшла з ангельським воїнством, бо Вона – передбачена Яковом ліствиця (Бут. 28, 12–15), яку оточує безліч ангелів. Згадуючи тут ліствицю Якова, хтось міг би здивуватися: чому ангели не залишалися на ній нерухомо, але безперервно опускалися і піднімалися? Зрозумівши ж, що ті сходи були прообразом Діви Марії, за словами церковної пісні: "Радуйся, мосте, що приводить до небес, і ліствице висока, яку Яків бачив", – він збагне, чому ангели не залишалися на сходах нерухомими. Бо в молитвах Невсипуща Богородиця повеліває ангелам разом з Нею постійно допомагати людям: піднімаючись до Бога, підносити молитви людей, а сходячи – приносити їм від Бога допомогу і благодіяння. Та ж Ліствиця і нині спустила з Собою безліч ангелів з небес, приносячи нам звище заступництво і захист. Вона прийшла з ангелами, щоб заповідати їм – зберігати нас на всіх шляхах наших; Вона привела з собою сонми всіх святих, щоб, звершивши за нас спільне моління, спільно принести і наші грішні молитви до Сина Свого і Бога нашого. Між усіма святими, які явилися в храмі з Пречистою Дівою, були два вибрані: святий Іоанн Предтеча, більшого за якого не було серед народжених жінками (Мф. 11, 11), і святий Іоанн Богослов, якого любив Ісус і який на вечері припав до грудей Його (Ін. 21, 20). Їх обох як таких, які мають велику сміливість перед Богом, наша Молитвениця поставила з Собою, щоб разом з ними швидше схилити Бога на милість: "Багато може щира молитва праведного" (Як. 5, 16). І стала Пречиста Діва між двома дівствениками – ніби ківотом між двома херувимами, як престол Господа Саваофа між серафимами, як Мойсей з простягнутими долонями між Аароном та Ором, – тоді зазнав поразки пекельний Амалик зі всім темним царством і з силою своєю (Вих. 17, П-14).

Тож, ми святкуємо Покров Пресвятої Богородиці Діви, згадуючи її преславне явлення у Влахернському храмі, бачене святим Андрієм і Єпіфанієм. Ми святкуємо, підносячи подяку Покровительці нашій за таке велике її милосердя, явлене роду християнському, і ревно благаємо її, щоб Вона і нині, і завжди милостиво заступалася за нас, бо ми шукаємо її покрову. Благаємо, тому що без її покрову нам, що постійно прогнівляємо Бога, неможливо було б жити. Багаторазово згрішаючи, ми піддаємося і багатьом покаранням, за словами псалмоспівця: "Багато покарань грішникові" (Пс. 31, 10). Ми загинули б уже за своє беззаконня, якби нами не опікувалася премилостива Владичиця: адже, якби не явилася молячись Ця Заступниця, – хто б нас позбавив багатьох бід, хто б зберіг донині свобідними. Пророк Ісая радить юдеям: "...сховайся на мить, доки не мине гнів" (Іс. 26, 20). Але де можна сховатися від гніву Господнього? Під час страждань ми ніде не знайшли покрову для захисту, крім єдиної Владичиці світу, Яка говорить про Себе вустами Духа Святого, що Вона, "подібно до хмари, покрила землю" (Сир. 24, З). Дійсно, ми ховаємося під покровом Тієї, Яка, як хмара, покриває землю. Але чому ж, о Пречеснійша Діво Богородице, Ти уподібнюєш Себе такій негідній речі – хмарі? Хіба в Тебе немає для уподібнення сонця, місяця і зірок, тим більше, що про Тебе сказав премудрий Соломон зі здивуванням: "Хто Ця, Яка блищить, немов зоря прекрасна – як місяць, світла – як сонце" (Пісн. 6, 9). Яку ж красу має хмара, що Ти не гребуєш уподібнюватися їй? Таємниця ця ясна: коли хмара згущується над землею і покриває її, тоді всі звірі захищені від ловців, бо ніхто не може зловити їх. Через це і Пречиста Діва називає Себе хмарою: Вона ховає нас від ловців. Ми ж, грішні, як міркував Іоанн Золотоустий, за своєю нелюдяністю – худоба і звірі: ми догоджаємо череву – як ведмеді, потовщуємо плоть – як мули, злопам'ятні – як верблюди, займаємося розкраданням – як вовки, гніваємося – як змії, жалимо – як скорпіони, підступні – як лисиці, носимо в собі отруту злості – як єхидни. Таких звірів, як ми, переслідують різні ловці: уражає нас праведний гнів Божий, караючи за недобрі починання, – за словами: "Боже помсти, Господи Боже помсти, яви Себе!" (Пс. 93, 1). Уражають нас і беззаконня наші, так що кожен з нас може сказати: "Обступила мене біда велика: оточили мене беззаконня мої, і я не можу бачити їх, бо їх більше, ніж волосся на голові моїй" (Пс. 39, 13). Переслідує нас і невидимий ворог: "Він став для мене ніби ведмідь у засідці, ніби лев у потаємному місці" (Плач. З, 10). Загрожує нам і видимий ворог, він говорить: "Поженуся, наздожену, розділю здобич; насититься ними душа моя, оголю меч мій, знищить їх рука моя" (Вих. 15, 9). Але ми маємо сміливість, ми маємо духовну хмару, що покриває нас, – Пречисту Діву Марію. На Неї ми уповаємо, до Неї звертаємося; під її покровом і волосина голови нашої не загине, якщо ми зі зворушенням звернемося: "Покрий нас покровом Твоїм, Покровителько наша, Пречиста Діво, щоб він сховав нас у день біди!" (пор. Пс. 26, 5). Але всі дні нашого життя скорботні, як колись сказав патріарх Яків: "Малі і нещасні дні життя мого" (Буг. 47, 9). Особливо скорботні ті наші дні, в які ми бачимо зло і самі творимо багато зла, "ти сам собі збираєш гнів на день гніву" (Рим. 2, 5). Усі ці тяжкі наші дні вимагають Твого милостивого покрову, о Пресвята Діво! Покривай же нас у всі дні життя нашого, і особливо в день лютий, коли душа розлучатиметься з тілом. Прийди до нас з допомогою Твоєю і захисти нас від повітряних духів злоби піднебесної, а в день Страшного суду сховай нас в тайниках Твого Покрову! Амінь.

Джерело:
Житія святих св. Димитрія Ростовського / Перекл. і ред. патріарха Філарета (Денисенка). - К., 2007. - Т. 5. - С.439-447.
Категорія: Житія святих | Переглядів: 830 | Додав: admin | Теги: | Рейтинг: 3.0/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Категорії розділу
З життя Церкви
З життя єпархії
З життя деканату
Послання
Житія святих
Духовне життя
Церква і суспільство
Церква і школа
Окультизм і псевдорелігії
Статті
Притчі
Відео
Пошук по сайту


"Духовні читання"
Наш банер




Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0




Календар
«  Жовтень 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031




прот. Микола Марусяк © 2017
Безкоштовний хостинг uCoz