Меню сайту
Рекомендуємо
Церква.info: Офіційний веб-сайт УПЦ Київського Патріархату

Івано-Франківська єпархія Української Православної Церкви Київського Патріархату

Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир

Тернопільсько-Бучацька єпархія УПЦ Київського Патріархату

Православна Буковина: Офіційний веб-сайт Кіцманської Єпархії УПЦ КП

Богословське відділення ЧНУ

Надвірнянський деканат

Галицький гостинець. Веб-сайт Каплиці на Галицькому гостинці










Свято-Духівський храм УПЦ КП м. Дніпропетровськ

Храм святого благовірного князя Ярослава Мудрого УПЦ КП м. Дніпропетровськ



Православний молодіжний веб-портал

Головна » 2011 » Травень » 21 » Любов чи кохання?
21:52
Любов чи кохання?

Під час спілкування зі старшокласниками на тему "Види любові" мені прийшлося одного разу почути таке твердження: "Любити можна багатьох, але кохати – лише одного". Як на мене, формулювання цікаве, але тут принциповим залишається питання: який сенс вкладається в дієслова "любити" і "кохати"?

Ні для кого не є секретом, що любов має декілька іпостасей і, відповідно, по-різному може виражатися. Якщо б пригадати дві заповіді любові, які Спасителем були названі найбільшими, то вже чітко відмежовується любов до Бога і любов до ближніх (Мф. 22, 37-40). Уже з власного життєвого досвіду кожен може любов до ближніх розділити в залежності від того, наскільки близьким для нас є той чи інший ближній. Звідси стає зрозумілим, що не даремно так різниться любов до батьків, дітей, друзів, знайомих. І серед цього загалу помічається окреме почуття, яке українською мовою називають "кохання".

Якщо зазирнемо до тлумачного словника, там прочитаємо: "Кохання – почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі". Але тут же перегортаємо сторінку і майже те ж читаємо про любов: "Почуття глибокої сердечної прихильності до кого-, чого-небудь". Звичайно, все це суха теорія, а насправді почуття пояснити словниковими поняттями не можливо. Проте спробуймо в цих, на перший погляд, різних людських почуттях знайти те, що їх об’єднує, і тоді, можливо, стане зрозумілим, як ними в житті послуговуватися.

Найперше, спробуймо з’ясувати, звідки людина має властивість любити. У Святому Письмі ми читаємо: "Бог є любов" (1 Ін. 4, 16). А оскільки людина створена Богом за образом Його (Бут. 1, 27), то разом з образом людина успадкувала від Бога властивість любити. Отже, кожен із нас народився із задатками любові, щоправда наскільки дієво буде ця властивість виражати себе в нашому житті залежить від того, наскільки ми зуміємо її розвинути.

Другий момент, на який варто звернути увагу, це  різні сфери, в яких виявляється людська любов. Якщо подумати логічно, то по суті жодної відмінності між різними видами любові немає. Чому так – зараз поясню. Якщо, скажімо, студент, керуючись власним розумом і знаннями, показує відмінні результати в навчанні, то ніхто не каже, що на тому занятті він користувався математичним розумом, а на іншому гуманітарним тощо. Є один розум і система знань, які в конкретний момент діють у конкретному напрямку. Те ж ми можемо твердити і про любов: є особливий стан людини, як духовної істоти, який конкретно виражається через ставлення до Бога, до батьків, рідних, друзів і загалом до всіх людей, в тому числі і до коханих. Але все це – дія одного  почуття – любові.

І нарешті, як послуговуватися в житті ось цим дивним почуттям? Тут варто помітити, що сучасна молодь дуже часто під поняттям любові – чи, даруйте, кохання – розуміє зовсім не ті почуття, якими б воно, тобто кохання, мало супроводжуватися. Спробуємо розглянути такі випадки.

Можливо, ви чули не один раз, а можливо і самі користувалися виразом "Любов з першого погляду". Наскільки це реально, звичайно, може судити зокрема кожен про себе самого, але для свідомої людини, тим більше хлопців і дівчат підліткового віку, необхідно навчитися розрізняти такі поняття, як зацікавлення, захоплення, навіть закоханість – з одного боку і любов чи кохання – з іншого. У перших трьох випадках (і в цьому може кожен переконатися) головну роль відіграють емоції, причому здоровий глузд, зазвичай, не працює, принаймні не він координує дії людини, яка все це переживає. І тільки справжня любов (кохання) супроводжується свідомим сприйняттям об’єктивної дійсності.

До цього варто додати, що поруч із такою відмінністю цих понять, вони органічно пов’язані одне з одним. Зацікавлення, захоплення і закоханість – це ніби початкові стадії любові: якщо вони розвиваються логічно і послідовно, якщо не робляться спроби пришвидшити події, ось ці три прояви особливого емоційного стану людини можуть або розвинутися у справжнє кохання, або ж дати побачити людині реальну дійсність і розвіяти якісь вигадані ідеали.

Ще один вислів з цієї ж "опери": "Любов – сліпа". В принципі, помилковість цього судження була доведена в попередньому абзаці, а додати до  цього можна хіба лише те, що сліпими можуть бути ось ті три стадії "передлюбові". Справжнє кохання повинно мати не лише зір, але й слух, і смак, і, що найважливіше, здоровий глузд.

Наступний вислів, яким часто послуговується сучасна молодь, взагалі, як на мене, абсурдний. Я маю на увазі дієслово "кохатися" або "займатися коханням", яким, як всім відомо, виражаються статеві стосунки, щоправда, жодних вказівок на таке тлумачення навіть у словнику немає.  Поміркуйте самі: чи часто процес, який сучасним суспільством називається "кохатися" пов’язують із глибоким почуттям любові?

Ну і якщо вже про це зайшла мова, то давайте чітко визначимо: коли саме молода людина отримує право на статеве життя. Щоб дізнатися думку підлітків з цього приводу, я нещодавно запропонував десятикласникам анонімне анкетування, де серед інших питань було: "Що дає людині право на статеві стосунки?" І що ви думаєте вони відповіли? Значна частина респондентів відповіла: "Справжнє кохання". І лише декілька чоловік сказали: "Виключно шлюб". Саме тому я хотів би наголосити читачам на принципово важливому аспекті: не зважаючи на те, що статеве життя, процес якого часто пов’язують із любов’ю, навіть при наявності справжнього кохання стає можливим лише у шлюбі.

А яким повинно бути життя у шлюбі, враховуючи всі його аспекти, – це окрема тема для спілкування.

Пісумовуючи все вище сказане, варто сказати: кожна молода людина, яка намагається побудувати своє особисте життя, повинна найперше навчитися називати речі своїми іменами, не підмінюючи понять (маю на увазі те, що не можна називати любов’ю те, що таким не є зовсім), а, по-друге, чітко визначати головну мету свого життя і цій меті підпорядковувати все, з чого це життя складається (а тут маю на увазі те, що все в житті не повинно відбуватися передчасно, як, скажімо, статеве життя молодого покоління до шлюбу і поза ним, – а логічно і послідовно).

І насамкінець, хотілося б побажати усім людям цінувати і берегти ось це глибоке і незбагненне почуття – любов, бо якщо будемо берегти і цінувати, то нам не важливо буде, як воно називається: любов чи кохання. Адже за словами апостола Павла "любов довготерпить, милосердствує... Любов ніколи не минає, хоч і пророцтва скінчаться, і мови замовкнуть, і знання зникне" (1 Кор. 13, 4. 8).

 

Протоієрей Микола Марусяк

Категорія: Духовне життя | Переглядів: 1120 | Додав: admin | Теги: | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 1
1  
Дуже гарна стаття,спасибі Вам за неї!
А чи можна більше таких,про стосунки та життя,як зробити правильний вибір людини,як себе вести дівчатам....
Дуже просимо,зараз дуже необхідне розуміння певних понять!!

Ім`я *:
Email *:
Код *:
Категорії розділу
З життя Церкви
З життя єпархії
З життя деканату
Послання
Житія святих
Духовне життя
Церква і суспільство
Церква і школа
Окультизм і псевдорелігії
Статті
Притчі
Відео
Пошук по сайту


"Духовні читання"
Наш банер




Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0




Календар
«  Травень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031




прот. Микола Марусяк © 2017
Безкоштовний хостинг uCoz