31 (18) жовтня Православна Церква урочисто вшановує пам'ять святого апостола і євангеліста Луки.

Святий євангеліст Лука народився в сирійському місті Антіохії. Батьки його не належали до єврейського пле­мені: про це свідчить частково саме ім'я Лука, скорочене від латинського слова Лукан, а особливо одне місце з по­слання апостола Павла до колосян, де святий Павло ясно відокремлює Луку від "сущих від обрізання", тобто юдеїв (Кол. 4, 10-15). У своїх писаннях Лука, однак, виявляє ґрунтовну обізнаність із законом Мойсеєвим і юдейськими звичаями; тому можна вважати, що Лука ще до свого навернення до Христа вже прийняв юдейську віру. Крім того, на своїй батьківщині, що славилася розквітом наук і мистецтв, Лука збагатився знанням різних наук. Із послання апостола Павла до колосян ми бачимо, що Лука опановував лікарське мистецтво; передання ж свідчить, що він був і живописцем. Поза сумнівом також, що він в цілому здобув хорошу освіту, тому що грецька мова його писань набагато чистіша і правильніша, ніж мова інших новозавітних письменників...

У тяжкі останні часи, коли з примноженням наших гріхів збільшилися наші біди – на здійснення слів святого апостола Павла: "Багато разів був я у подорожах, у небезпеках на річках, у небезпеках від розбійників, у небезпеках від єдиноплемінників, у небезпеках від язичників, у небезпеках у місті, у небезпеках у пустелі, у небезпеках на морі, у небезпеках між лжебратами..." (2 Кор. 11, 26); коли на здійснення слів Самого Господа повстає народ на народ і царство на царство, і наступає голод, мори і землетруси у різних місцях (Мф. 24, 7); коли утискують нас нашестя іноплемінників, міжусобні війни і смертоносні рани, – Пречиста і Преблагословенна Діва Марія, Мати Господа, подає нам для захисту Свій покров, щоб звільнити нас від усяких бід, щоб захистити нас від голоду, мору і землетрусу, врятувати від воєн і ран і зберегти нас непошкодженими під Своїм покровом.           Читати далі...

Батьками Пречистої Діви були праведні Іоаким з роду пророка і царя Давида і Анна з роду первосвященика Аарона. Подружжя було бездітним, оскільки свята Анна була неплідною. Досягнувши похилого віку, Іоаким і Анна не втрачали надії на милість Божу, твердо вірячи, що Богові все можливо, і Він може позбавити Анну бездітності навіть у похилому віці, як це колись відбулося із Саррою, дружиною патріарха Авраама.