Меню сайту
Рекомендуємо
Церква.info: Офіційний веб-сайт УПЦ Київського Патріархату

Івано-Франківська єпархія Української Православної Церкви Київського Патріархату

Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир

Тернопільсько-Бучацька єпархія УПЦ Київського Патріархату

Православна Буковина: Офіційний веб-сайт Кіцманської Єпархії УПЦ КП

Богословське відділення ЧНУ

Надвірнянський деканат

Галицький гостинець. Веб-сайт Каплиці на Галицькому гостинці










Свято-Духівський храм УПЦ КП м. Дніпропетровськ

Храм святого благовірного князя Ярослава Мудрого УПЦ КП м. Дніпропетровськ



Православний молодіжний веб-портал

Головна » 2011 » Березень » 27 » 3-я Неділя Великого посту - Хрестопоклонна
15:20
3-я Неділя Великого посту - Хрестопоклонна

Преподобний Іоан Дамаскін говорить: "Хресна смерть – це вінець Воплочення Бога Слова”. В сьогоднішній день Хрестопоклонної неділі Церква Христова прославляє святий Хрест Спасителя та повчає своїх вірних про плоди хресної смерті Богочоловіка, нагадуючи нам і про необхідність несіння нашого хреста, гідне пронесення якого це запорука нашого спасіння. Хрест на котрому був розп'ятий Христос, це велика святиня; це жертовник на котрому була принесена Жертва понад жертвами. Для нас людей, для яких смерть стала звичною важко до кінця усвідомити, що смерть Христова це подія, яку важко було зрозуміти та сприйняти навіть ангелам Божим, на котру бездушне та нерозумне творіння не могло дивитись, що і сонце в цей час померкло. Смерть Безсмертного та Животворчого, Який Сам все животворить була нонсенсом для вірних Старозавітньої Церкви, які запитували, як може померти Той, Хто, згідно з пророцтвами, перебуває вічно; той хто про Себе сказав Я – Ягве (Я той, що є; Я є Сущий)? Але саме ця смерть стала початком нашого воскресіння, без неї наша вічність була б примарною та доля загробного буття жалюгідною. Святитель Іоан Золотоуст говорить: "Син Божий воплотився щоб принести Себе в жертву, яка могла б очистити нас та примирити нас з Богом”. Святий апостол Павло саме це стверджує: „Зволив Отець... щоб за посередництвом Його (Христа) примирити з Собою все, ...кров'ю хреста Його” (Кол. 1, 20). Примирити Бога в Тройці Єдиного з людською природою. Важливо усвідомити, що це не Бог ворогував з людиною, а людина ворогувала з Богом. Що саме людина повстала та потоптала перли єдності Бога та людини; що це людина не захотіла Богоподібності, а захотіла Боговорожнечі, що людина безпідставно пустила у серце своє невір'я у щирість Божих намірів та правильність шляхів, які обрав Господь для нашого вдосконалення; людина, яка користується Божими Дарами (розумом, свобідною волею) собі на загибель та на зневагу свого Творця. І ось у це кодло гадюче, у цей гріховний світ, створений людиною у тандемі з дияволом, світ, який сам себе ненавидить та знищує, прийшов Син Божий. Прийшов до вовків, як ягня, смиренний та незлобливий, щоб показати що людська природа у єднанні з Богом значно більшого та кращого може досягнути ніж вже досягнула у єднанні з підлим дияволом. Постать Богочоловіка, як Сутності, у якій сповнилось бажане та задумане Богом єднання з людською природою має бути для нас прикладом нашого життя. Перед кожним з нас є вибір послухатись порад диявола та породити у собі внутрішній свій світ злоби та ненависті до Бога та самого себе і ненаситною гріхолюбністю знищувати себе та опиратись Богу, Який прагне нашого вдосконалення та спасіння, або слухатись голосу Пастиря доброго, Який душу свою поклав за кожного з нас. Який прагне голосом Церкви Своєї та прикладом життя святих своїх показати кожному з нас, що плоди з хресного дерева (а це діла, які вдосконалюють нас; це чесноти, які насичують душу; в загальному все, що робить нас подібними до Христа та що привертає до нас благодать Божественну), з цього новітнього дерева життя, яке Господь "виростив” посеред новітнього Едему є тими плодами, які дарують нам правдиве вічне життя. І, якщо не споживати їх, а споживати привабливі для ока та солодко-гіркі плоди злоби та гріховності, які не можуть наситити та вдовольнити нас, бо гріх не насичує і не задовольняє, а робить залежним людину від самого себе, заставляючи грішити і щораз то більше, тоді ми перетворюємось на тих, хто опирається Духу Святому і між нами та тими хто розіп'яв Христа стирається різниця, бо у своєму внутрішньому світі ми знову і знову відвертаємось від Бога, тоді нам як говорить святий апостол Павло, які пізнали благодать та зреклися її, нема виправдання.

Возлюблені у Христі, споглядаючи на Хрест Христа та поклоняючись Йому, очистьмо себе від гріхолюбності та візьмімо на рамена свої свій хрест, тобто станьмо кращими, у всіх подіях нашого життя проявляймо думками, словами, ділами чеснотність та правдолюбність. Прикладаймо зусилля до свого духовного вдосконалення, прикликаючи на допомогу Бога і побачимо, що цей тягар Христовий, який за словом Спасителя візьмем на себе, є легким та приємним, на відміну від тягаря гріховного, який є тяжким та огидним. Амінь.


Свящ. Василь Горгут


Джерело:  lviv-orthodox.net.ua


Категорія: Житія святих | Переглядів: 1523 | Додав: admin | Теги: | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Категорії розділу
З життя Церкви
З життя єпархії
З життя деканату
Послання
Житія святих
Духовне життя
Церква і суспільство
Церква і школа
Окультизм і псевдорелігії
Статті
Притчі
Відео
Пошук по сайту


"Духовні читання"
Наш банер




Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0




Календар
«  Березень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031




прот. Микола Марусяк © 2017
Безкоштовний хостинг uCoz